Ухвалено законопроєкт №14005, спрямований на спрощення виконавчого провадження через цифровізацію

Процедура прийняття до громадянства України завжди була формалізованою і доволі суворою. Повномасштабний збройний конфлікт актуалізував питання про належний баланс між дотриманням загальних законодавчих вимог до набуття громадянства та забезпеченням доступу до цієї процедури для іноземців та осіб без громадянства, які захищають Україну або пов'язали з нею своє життя. Саме в цій точці перетнулися дві лінії — зміни в законодавстві та різка зміна динаміки президентських указів про прийняття до громадянства.

Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх заявою прийняті до громадянства України. Рішення приймає Президент шляхом видання відповідних указів.

Загальні умови та порядок набуття громадянства України регламентуються законом «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III. Процедура визначається Порядком провадження за заявами та поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим указом Президента від 27.03.2001 №215.

За загальним правилом ст.9 закону, аби стати громадянином України, необхідно засвідчити у заяві визнання і готовність дотримуватися Конституції та законів України, знати основи Конституції, історії нашої країни, мову, а також скласти відповідні іспити. Також необхідно подати декларацію про відсутність громадянства (для апатридів), зобов’язання припинити іноземне громадянство чи декларацію про відмову, безперервно проживати на законних підставах на території України протягом останніх 5 років, мати дозвіл на імміграцію та джерела існування.

Водночас для певних категорій осіб і обставин існують спрощені умови. Так, наприклад, до дітей деякі вимоги взагалі не застосовуються, якщо один із батьків або законний представник має посвідку на постійне проживання, біженцям і особам, яким надано притулок, не потрібно підтверджувати законні джерела існування тощо.

За офіційними даними Державної міграційної служби, у 2014—2019 роках до громадянства України щороку приймали від 812 до 1339 іноземців та осіб без громадянства. Саме ДМС здійснює облік осіб, які набули громадянство.

Слід зазначити, що наведена далі статистика стосується не всіх випадків набуття громадянства України, а лише прийняття до громадянства за заявами іноземців та осіб без громадянства відповідно до указів Президента. Закон передбачає також інші підстави, зокрема за народженням, за територіальним походженням, у зв’язку з громадянством батьків, внаслідок усиновлення тощо.

Вже з 2020 року цей показник різко скоротився: 267 осіб — у 2020 році й лише 40 — у 2021-му. В 2022 році відбулося коротке зростання до 219 осіб, але вже у 2023-му процедура фактично припинилася — громадянство отримала лише одна особа. У 2024 році показник дещо піднявся до 60, а у 2025-му відбулося різке відновлення: громадянство України указами Президента набули 892 іноземці та особи без громадянства.

У структурі рішень 2025 року найбільшу групу становили особи без громадянства — 102. Серед громадян окремих держав найчисельнішими були вихідці з Вірменії (98), російської федерації (96) і Сирії (78), далі — Азербайджану (48), Іраку та Узбекистану (по 46), Молдови (39), Афганістану (37), Білорусі та Ірану (по 29), Грузії та Йорданії (по 27), Лівану (24), Туреччини та Туркменістану (по 17) — та навіть Єгипту (13) і Нігерії (12).

Наведена динаміка є результатом сукупної дії як внутрішньополітичних чинників, так і законодавчих змін, запроваджених у відповідь на виклики воєнного часу.

Так, наприклад, 24.11.2024 набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» №3897-IX. Його ініціював Уряд, аби створити механізм спрощеного набуття громадянства тими, хто захищав Україну, а також членами їхніх сімей.

7 квітня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №14005, спрямований на спрощення виконавчого провадження через цифровізацію.

Мета Закону — підвищення ефективності та оперативності виконання судових рішень і рішень інших органів шляхом цифровізації окремих стадій виконавчого провадження, автоматизації виконавчих дій, оптимізації процедур та скорочення строків їх здійснення, а також мінімізації впливу людського фактора і забезпечення прозорості відповідних процесів.

Що змінюється:

 автоматичне зняття арештів і виключення з Єдиного реєстру боржників після погашення заборгованості (для сум до 10 мінімальних зарплат);

 цифрова взаємодія між реєстрами для запобігання відчуженню майна боржниками;

 автоматичне оновлення даних у реєстрі боржників;

 обов’язкове підключення банків та інших відповідних суб’єктів до АСВП;

 взаємодія з системою обліку цінних паперів (арешт, інформація про рахунки тощо);

 чіткий порядок стягнення коштів із депозитних рахунків;

 поновлення виконавчого провадження без відкриття нового.

Посилено соціальні гарантії:

 підвищено суму заборони звернення стягнення на єдине житло – з 20 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати;

 заборонено стягнення єдиного житла військовослужбовців під час воєнного стану (з окремими винятками);

 у зонах бойових дій — зняття арештів і виключення з реєстру боржників за борги за ЖКП.

Усе це дозволить скоротити час здійснення виконавчих дій та зменшити присутність людського фактора. Фіксація дій в автоматизованій системі виконавчого провадження забезпечить прозорість і можливість контролю з боку Міністерства юстиції, судів і сторін провадження.

Докладніше: https://is.gd/6scD4U

Джерело: Міністерство юстиції України

Пресслужба  суду