АНАЛІЗ причин скасування та зміни судових рішень Черняхівського районного суду Житомирської області за І півріччя 2014 року

 На виконання плану роботи Черняхівського районного суду Житомирської області проаналізовано причини скасування та зміни судових рішень за І півріччя 2014 рік. Метою проведення аналізу було вивчення причин скасування судових рішень, аналіз помилок, які найчастіше допускаються суддями при вирішенні справ різних категорій, виявлення проблемних питань судової практики.

У результаті аналізу причин скасування судових рішень встановлено, що протягом І півріччя 2014 року до Черняхівського районного суду надійшли:

Протягом  І півріччя 2014 року  до апеляційного суду Житомирської області було оскаржено 22 судових рішення у кримінальних справах та 25 у цивільних справах.

Із оскаржуваних до Апеляційного суду Житомирської області судових рішень у кримінальних справах 12 рішень скасовано,1 змінено та 9 залишено без змін.

Із оскаржуваних 25 рішень у цивільних справах (з них 7 ухвал) скасовано 8 рішень, 6 ухвал, змінено 2 рішення та залишено без змін 8 рішень. 4 апеляційні скарги повернуті заявникам у зв’язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження, пропущенням строків на оскарження та не усуненням недоліків апеляційних скарг.

В апеляційному порядку також оскаржено 5 постанов по справах про адміністративні правопорушення. 1 постанову змінено, 1 скасовано, а решту залишено без змін.

Стосовно скасування судових рішень з причин порушення норм ЦПК України, проаналізовано, що суддями в переважній більшості допускались наступні порушення:

-         неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

-        допущення судом порушення норм матеріального та процесуального права;

-        недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

-        невідповідність висновків суду обставинам справи і нормам матеріального права. 

Слід зазначити, що в апеляційному порядку були оскаржені рішення по справах про поділ спільного майна подружжя, про спадкування, по спорах, що виникають із кредитних правовідносин, а саме застосування строків позовної давності до кредитних договорах та по трудових правовідносинах.

Більшістю оскаржених ухвал Черняхівського районного суду були ухвали про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що основними причинами  скасування та зміни  судових рішень у кримінальних справах  Черняхівського районного суду Житомирської області стали  неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону.

З метою подолання вказаних порушень норм процесуального і матеріального права та подальшого покращення загальних показників якості роботи суду суддям необхідно більш ретельно слідкувати за змінами у законодавстві України, а також звертати увагу на узагальнення Вищих судів України щодо застосування єдиної практики розгляду категорій спорів, у яких були встановлені порушення та вжити заходів щодо ретельного підходу до розгляду цивільних справ з дотриманням норм чинного законодавства України.

Основними причинами  скасування судових рішень

 у кримінальних справах  Черняхівського районного суду

Житомирської області  стали:

істотне порушення вимог кримінально-процесуального  закону, неправильне застосування судом кримінального закону (ст. 378 КПК України 1960 року), однобічність  та неповнота  дізнання  досудового чи судового  слідства (п. 1ст.367 КПК України 1960 року).

Наприклад:

          Вирок суду від 22.05.2013 року (суддя Бруховський Є.Б.), яким Каплуна А.А. засуджено за  ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 311 КК України до  3 (трьох) років і 3 місяців позбавлення волі (з частковим приєднанням невідбутої частини покарання за попереднім вироком), скасовано та постановлено новий.  Підставою для скасування вироку та постановлення нового стало те, що  судом першої інстанції допущено порушення норм кримінального закону, а саме призначаючи засудженому покарання із застосуванням ч.1 ст.70 за сукупністю злочинів та ст.71,72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім  вироком, яким його засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі із сплатою штрафу – 3200 грн., суд належним чином не врахував, що один  із злочинів було вчинено Каплуном А.А. до постановлення попереднього вироку, а другий після його постановлення. За вказаних обставин суд повинен був спочатку після призначення покарання по першому епізоду застосувати правила ч.1 та ч.4 ст.70 КК України та визначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених попереднім вироком, а потім, після призначення покарання за другим епізодом, застосовуючи правила ч.1 ст.71  КК України та визначити остаточне покарання за сукупністю вироків.

          Вирок суду від 16.05.2012 року (суддя Слободенюк Н.Є.), яким Вітусевича Л.А.  засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд. Підставою для скасування вироку суду стало те, що  при розгляді даної  справи судом не дотримано вимог ст.318 КПК України (1960 року), а саме не надано  підсудному право виступити в судових  дебатах, що є істотним порушенням   вимог кримінально-процесуального законодавства.

         Вирок суду від 21.11.2012 року (суддя Слободенюк Н.Є.), яким Онищука  В.М. засуджено  ч.2 ст.310 КК України на три роки позбавлення волі з приєднанням на підставі ст.71 КК України невідбутого покарання за попереднім вироком, та за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 1 місяць, скасовано, а справу направлено для організації додаткового розслідування. Підставою для скасування вироку  суду стало те, що  ні орган  досудового слідства, ні суд не здійснили всебічного та повного дослідження обставин справи, оскільки    висновки органу досудового слідства, як і висновки суду ґрунтуються на суперечливих твердженнях без їх належної перевірки.

Щодо цивільних справ, то слід зазначити, що судді вирішували справи у встановлені законом процесуальні строки, більшість справ розглянуто з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення та ухвали суду в основному відповідали вимогам, встановленим ЦПК України. Поряд з тим, в роботі суддів трапляються й помилки здебільшого при оцінці доказів, встановленні обставин справи при застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Суддям слід звернути увагу на правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні цивільних та кримінальних справ, слідкувати за змінами до законодавства, враховувати положення Постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Постанов Пленуму Верховного Суду України, застосовувати правові позиції Верховного Суду України, вивчати та застосовувати практику Європейського суду з прав людини.

Суддям суду постійно працювати над поліпшенням роботи по розгляду справ усіх категорій, а для цього проводити ретельне вивчення матеріалів справ, законодавчих актів, що регулюють правовідносини відповідних спорів та дотримуватися процесуальних норм закону;

При розгляді справ постійно вивчати матеріали судової практики вищих судів, роз’ясненнями постанов Пленуму Верховного Суду, узагальнення та аналізи розгляду справ.

Помічник голови суду                                      О.В.Бех